- інтригувати
- —————————————————————————————інтригува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
інтригувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Здійснювати інтриги проти кого небудь. 2) перех. Збуджувати цікавість загадковістю, неясністю, таємничістю; зацікавлювати … Український тлумачний словник
поінтригувати — у/ю, у/єш, док., перех. і неперех. Інтригувати якийсь час … Український тлумачний словник
заінтригувати — у/ю, у/єш, док., перех. Дуже зацікавити, викликати зацікавленість … Український тлумачний словник
заінтригувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поінтригувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заінтригований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заінтригувати … Український тлумачний словник
інтригований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до інтригувати … Український тлумачний словник
інтригування — я, с. Дія за знач. інтригувати … Український тлумачний словник
клинець — кли/нця/, ч. 1) Зменш. пестл. до клин. •• Клинці/ підбива/ти а) (до кого) залицятися; б) (під кого) інтригувати проти кого небудь. 2) діал. Забитий у стіну кілочок для вішання чого небудь … Український тлумачний словник
кновати — затівати, замишляти, інтригувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів